чесний

-а, -е.

1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що-небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі моральні якості. || Який старанно, ретельно виконує свої обов'язки; сумлінний. || у знач. ім. че́сний, -ного, ч.; че́сна, -ної, ж. Той (та), що має високі моральні якості, правдивий, відвертий. Чесне слово.

2) Сумісний з поняттями честі, чесності, з правилами честі. || Який випливає з сумлінного ставлення до своїх обов'язків. || Зароблений без обману, своєю сумлінною працею.

3) Який не заслуговує ніякої догани; порядний, нічим не заплямований. || Яка зберігає свою жіночу честь, дівочу невинність, цнотливість.

4) Шановний, поважний, сповнений честі (у 2 знач.). || Який заслуговує на високу повагу, пошану.

••

Че́сна компа́нія ірон. — група людей, об'єднаних спільними інтересами, справами і т. ін.

5) заст. Шановний за святістю і релігійністю. || При звертанні до духовної особи.

••

Че́сни́й хрест (Хрест) рел. — церковне свято (14 вересня).